Біткойн став новим фокусом економічної стратегії малих країн

На світовій фінансовій арені Біткойн поступово стає важливою складовою національної стратегії. Нещодавно таблиця, що розкриває ситуацію з володінням Біткойном у різних країнах, викликала широке обговорення. Дані показують, що США займають перше місце з 207,189 Біткойнами, вартість яких становить близько 2 мільярдів доларів; Китай іде слідом, володіючи 194,000 монетами. Варто зазначити, що деякі маленькі країни, такі як Бутан та Сальвадор, також потрапили до списку, володіючи 13,029 та 6,089 Біткойнами відповідно. Уряди всього світу володіють 529,705 Біткойнами, що становить 2.522% від загальної кількості Біткойнів.

Однак останнім часом у центрі уваги опинився Пакистан. Ця країна Південної Азії оголосила про створення національної стратегії резервів Біткойн і пообіцяла тривале зберігання. Цей крок не лише зробив Пакистан новим фокусом у сфері криптовалют, але й викликав роздуми про те, чому маленькі країни так прагнуть прийняти Біткойн.

Амбіції Пакистану щодо Біткойна: від енергії до державних резервів

Стратегія Біткойн Пакистану офіційно була представлена на міжнародній конференції в травні 2025 року. Спеціальний помічник уряду, консультант з питань блокчейну та криптовалют, оголосив, що Пакистан наслідуватиме приклад США і створить національний стратегічний резерв Біткойн. Хоча конкретний обсяг активів ще не було оприлюднено, його амбіції вже очевидні.

Стратегія Біткойн в Пакистані не обмежується резервами. Уряд також оголосив про розподіл 2000 мегават залишкової електроенергії для видобутку Біткойн та центрів обробки даних штучного інтелекту. Ця ініціатива має на меті вирішення проблеми недостатнього використання енергії в країні, особливо в умовах, коли деякі великі вугільні електростанції наразі працюють лише на 15% потужності. Завдяки видобутку, Пакистан сподівається перетворити цю "незайняту енергію" на економічну цінність.

Одночасно, цифрова активна управлінська структура Пакистану також прискорено вдосконалюється. 22 травня 2025 року офіційно була створена Цифрова активна управлінська агенція Пакистану (PDAA), яка відповідає за регулювання криптовалютних угод, DeFi-додатків та токенізації активів, а також сприяння впровадженню технології блокчейн у державному управлінні, земельних реєстрах та фінансовій сфері. PDAA також несе відповідальність за сприяння токенізації державних облігацій та підтримку стартапів Web3, намагаючись перетворити Пакистан на криптоцентр Південної Азії.

Криптовалютна база користувачів Пакистану також вражає. Очікується, що до 2025 року кількість криптовалютних користувачів в країні перевищить 27 мільйонів, що становитиме понад 10% від загального населення. Це число не лише відображає захоплення молодого населення цифровими активами, але й надає уряду підтримку громадської думки для просування криптоекономіки.

Маленькі країни та їхній біткойн бум: від Бутану до Сальвадору

Пакистан не є винятком. Дивлячись на глобальний контекст, кілька малих країн вже досягли значних успіхів у сфері Біткойна.

Бутан, ця маленька країна на схилі Гімалаїв, завдяки багатим водноелектричним ресурсам стала "невидимим гравцем" у видобутку Біткойн. Останні дані показують, що Бутан володіє 13,029 Біткойн, вартістю приблизно 138 мільйонів доларів, що складає 0.062% від загальної кількості. Ці Біткойн були накопичені державними підприємствами через видобуток, а низькі витрати на водну електрику надають Бутану перевагу у конкуренції за видобуток.

Сальвадор є піонером стратегії Біткойн для малих країн. У 2021 році ця країна Центральної Америки стала першою у світі, яка визнала Біткойн законним платіжним засобом, і продовжує нарощувати свої резерви. Станом на травень 2025 року, Сальвадор має 6,089 Біткойнів на загальну суму приблизно 64,53 мільйона доларів, що становить 0,029% від загальної кількості. Нереалізований прибуток від його резервів Біткойнів досяг 357 мільйонів доларів, що свідчить про прибуток від зростання цін. Проте шлях Сальвадору до Біткойна не був безхмарним, міжнародні фінансові установи обережно ставляться до його політики.

Володарювання Біткойн в Україні має особливий контекст. Під час конфлікту Україна зібрала понад 100 мільйонів доларів через донати в криптовалюті, що стало важливим джерелом для її 46,351 Біткойнів (вартість близько 491 мільйонів доларів). Криптополітика України є досить відкритою, що приваблює велику кількість стартапів у Web3, а її володіння Біткойнами становить 0,221% від загальної кількості, що ставить її серед лідерів серед малих країн.

В порівнянні, 66 Біткойнів Грузії (вартістю близько 6,99 мільйона доларів) виглядають незначними, можливо, це символічне володіння раніше конфіскованими активами, яке ще не сформувало чітку національну стратегію.

Мотиви, чому малі країни приймають Біткойн

За захопленням Біткойном маленькими країнами стоять численні економічні, геополітичні та технологічні фактори.

По-перше, Біткойн вважається інструментом хеджування економічних труднощів. Багато малих країн стикаються з недостатніми валютними резервами, інфляцією або високими борговими зобов'язаннями. Волатильність традиційних фінансових ринків змушує ці країни шукати Біткойн як альтернативний актив. Його децентралізована природа робить його незалежним від монетарної політики окремих країн, надаючи малим країнам можливість посилити економічну автономію.

По-друге, використання енергії є прямим двигуном стратегії Біткойн для малих країн. Гідроелектричне видобування в Бутані та програма розподілу електроенергії в Пакистані йдуть в ногу. Багато малих країн мають недостатньо використані відновлювальні джерела енергії або надлишкову електроенергію, видобуток Біткойн може не лише монетизувати ці ресурси, але й залучати міжнародні гірничі компанії та технологічні фірми.

По-перше, політика Біткойн стала "магнітом" для залучення іноземних інвестицій. У глобальному бумі Web3 і блокчейну маленькі країни залучають стартапи та капітал завдяки ліберальній крипто політиці. Ця стратегія не лише приносить прямі інвестиції, але й може сприяти передачі технологій та зростанню зайнятості.

Нарешті, геополітичні міркування відіграють важливу роль у стратегії Біткойн маленьких країн. У міжнародній фінансовій системі, що домінує долар, маленькі країни часто перебувають у пасивному становищі. Децентралізована природа Біткойн робить його потенційною "фінансовою зброєю", що допомагає маленьким країнам добиватися більшого впливу у світовій грі.

Порівняння великих і малих країн

На відміну від малих країн, Біткойн, що належить великим країнам, в основному отриманий від правоохоронних органів. Біткойн, що належить США, Китаю та Великій Британії, головним чином походить від активів, конфіскованих внаслідок правоохоронних дій. Ці великі країни володіють Біткойном більше як "несподіваним здобутком", а не як активною стратегією.

Малі країни більше схильні накопичувати Біткойн через майнінг або політичні закупівлі. Біткойн Бутану походить від гідроелектричного майнінгу, а біткойн Сальвадору є продуктом національної стратегії. Біткойн України, хоча частково і походить з донатів, але також відображає її активну політику прийняття криптовалют. Хоча частка Біткойн у малих країнах невелика, їх стратегічне значення є більшим, оскільки вони прагнуть досягти економічної диверсифікації або хеджування ризиків через Біткойн.

Варто зазначити, що Німеччина у 2024 році очистила свої резерви Біткойн для погашення боргів. Цей крок контрастує з довгостроковою стратегією малих країн щодо утримання, а також відображає диференціацію політики великих країн щодо Біткойн.

Огляд міжнародних фінансових установ та наполегливість малих країн

Шлях малих країн до впровадження Біткойна не є легким, адже міжнародні фінансові установи завжди спостерігають за ними. Найбільш показовим є випадок Сальвадору. У грудні 2024 року одна міжнародна фінансова установа уклала угоду про кредитування з Сальвадором, але вимагала зберегти існуючий обсяг резервів Біткойна незмінним та внести зміни до відповідних законів. Ця установа попередила, що резерви Біткойна можуть посилити боргові ризики Сальвадору.

Ситуація в Пакистані виглядає більш перспективно. Його управління цифровими активами з самого початку акцентувало увагу на відповідності міжнародним регуляторним стандартам, намагаючись здобути політичний простір під пильним оком міжнародних фінансових установ. Крипто політика Пакистану не обмежується резервами Біткойн, але також включає широке застосування технології блокчейн у державному управлінні та фінансовій сфері, що може надати йому більшу гнучкість у переговорах з міжнародними фінансовими установами.

Обачна позиція міжнародних фінансових установ відображає двозначність Біткойна: він є можливістю для трансформації економіки малих країн, а також потенційною загрозою фінансовій стабільності. Малі країни, приймаючи Біткойн, повинні знайти баланс між інноваціями та дотриманням норм.

Унікальні переваги та виклики Пакистану

У порівнянні з іншими малими країнами, стратегія Біткойн у Пакистані має свої унікальні риси. По-перше, його демографічний дивіденд та база користувачів криптовалют забезпечують йому величезний ринковий потенціал. 27 мільйонів крипто-користувачів є не лише споживчою групою, але й рушійною силою інновацій у технології блокчейн. По-друге, енергетичні ресурси та геополітичне положення Пакистану роблять його потенційним крипто-центром у Південній Азії. Плани розподілу електроенергії не лише поглинають надлишкову енергію, але й можуть залучити інвестиції з боку гірничодобувних компаній сусідніх країн.

Однак виклики також є значними. Енергетична інфраструктура Пакистану застаріла, а вугільні проекти можуть стикнутися з екологічним тиском. Крім того, волатильність ринку криптовалют може загрожувати його резервній вартості. Що важливіше, Пакистану потрібно обережно просувати політику в рамках регуляторної системи міжнародних фінансових установ, щоб уникнути обмежень за умовами позик.

Заключення: Біткойн-ставки малих країн

Стратегія Біткойн в Пакистані є відображенням того, як маленькі країни приймають цифрову економіку. Від гідроелектричного майнінгу в Бутані до експерименту з законною валютою в Сальвадорі та до воєнних пожертв в Україні, ці країни бачать надію на економічне відновлення в хвилях Біткойн. Біткойн є не лише активом, а й перехрестям енергії, технологій і геополітики. Маленькі країни через Біткойн намагаються знайти своє місце у глобальній фінансовій системі.

Однак ця гра не без ризику. Волатильність Біткойна, міжнародний регуляторний тиск та обмеження інфраструктури можуть підкосити амбіції малих країн. Але для Пакистану та безлічі малих країн Біткойн є не лише активом, а й вірою — у майбутньому цифрової економіки вони не хочуть бути відсутніми.