Криптоактиви стали новим полем битви в таємній війні між Ізраїлем та Іраном

Конфлікт між Іраном та Ізраїлем вже поширився на сферу криптоактивів.

18 червня 2025 року найбільша криптоактивів біржа Ірану Nobitex зазнала значної кібератаки. Група хакерів, яка називає себе "полювання на горобців", зламала систему Nobitex, викравши активи на суму майже 90 мільйонів доларів. Група звинувачує Nobitex у допомозі уряду Ірану в обході міжнародних санкцій та фінансуванні незаконної діяльності, а викрадені кошти були переведені на рахунки з антиіранською інформацією.

Хакери також публікують попередження в соціальних мережах: "Ці кібератаки є наслідком того, що Nobitex став важливим інструментом режиму Ірану для порушення санкцій. Співпраця з інфраструктурою, яка порушує санкції режиму Ірану, поставить ваші активи під загрозу."

Ця жахлива атака хакерів не лише виявила величезний ринок криптоактивів Ірану, але й змусила людей усвідомити: ця країна, яка залишається єдиною у світі та досі повністю здійснює ісламське теократичне управління, також глибоко інтегрована в індустрію криптоактивів.

Канали фінансування в умовах економічних санкцій

Іранський ринок криптоактивів розвивається вже багато років, його зростання в основному зумовлене економічними та геополітичними тисками. Внаслідок жорстких міжнародних санкцій звичайні фінансові канали Ірану обмежені, міжнародна торгівля та перекази коштів ускладнені. У цій ситуації криптоактиви розглядаються як альтернативний засіб.

Аналіз вказує на те, що економічна ситуація в країні також є важливим фактором, що сприяє розвитку криптоактивів. Іран протягом тривалого часу стикається з високою інфляцією та тиском девальвації валюти, національна валюта ріяль постійно слабшає. Волатильність фондового ринку змушує багатьох вкладників інвестувати кошти в криптоактиви для хеджування ризиків. Для звичайних іранців криптоактиви сприймаються як інструмент збереження вартості та диверсифікації активів, особливо в періоди економічних потрясінь.

Згідно з аналітичним звітом безпекової компанії, у 2022 році загальний обсяг криптоактивів, які надійшли до основних бірж Ірану, становив близько 3 мільярдів доларів, при цьому Nobitex є найбільшою торговельною платформою країни з часткою ринку близько 87%. Іншими основними платформами є Wallex, Excoino, Aban Tether та Bit24. Ці місцеві біржі повинні отримувати дозволи від регуляторних органів та дотримуватися правил щодо боротьби з відмиванням грошей та ідентифікації клієнтів.

Крім того, повідомляється, що більшість внутрішніх криптоактивів Ірану здійснюються через Nobitex або подібні біржі, що з'єднують їх з міжнародними ринками. Згідно з даними дослідницької організації, з 2018 по кінець 2022 року одна з торгових платформ обробила транзакції на суму 8 мільярдів доларів США, з яких Nobitex обробила транзакції на суму 7,8 мільярда доларів США. Nobitex також закликала своїх клієнтів у блозі використовувати певну монету для анонімних транзакцій, щоб уникнути "ризику безпеки активів через санкції".

Окрім криптоактивів, у розвитку технології блокчейн уряд Ірану в останні роки також активно займається цим питанням. Найбільш показовими є два офіційно підтримувані блокчейн-проекти: Kuknos і Borna. Мережа Kuknos була запущена в 2019 році спільно чотирма великими банками Ірану та технічною компанією, її рідний токен PayMon використовується для внутрішніх розрахунків у банківській системі. В той же час Центральний банк Ірану співпрацював з компанією блокчейн для розробки платформи Borna, яка на базі технологій, таких як Hyperledger Fabric, надає додатки з підтримкою блокчейн для фінансових установ. Це свідчить про те, що офіційні органи Ірану також сподіваються використовувати технологію блокчейн для підвищення ефективності та прозорості фінансової системи.

Крім того, повідомляється, що Іран спільно з Росією планує запустити стабільну монету, що підтримується золотом, для розрахунків у торгівлі між двома країнами та обходу фінансових санкцій. Також є повідомлення, що Центральний банк Ірану досліджує можливість впровадження власної цифрової валюти центрального банку "шифрування ріал", і раніше планував з'єднати її з розрахунковими системами сусідніх країн.

Завдяки багатим енергетичним ресурсам, Іран у 2018 році визнав видобуток криптоактивів легальною індустрією. У 2021 році Іран становив приблизно 4,5% глобальної обчислювальної потужності Bitcoin, щорічно виробляючи близько 1 мільярда доларів США у Bitcoin для імпортної торгівлі та зменшення впливу санкцій. Офіційні органи Ірану також вітають це і впроваджують пільгову тарифну політику для криптоактивних майданчиків.

Проте, через високе навантаження на електромережу, спричинене великими енергетичними субсидіями, а також через регуляторні вимоги, які зобов'язують шахтарів здавати видобуті біткоїни центральному банку, багато майнінгових ферм обирають перейти в підпілля або обійти правила. Комерційні організації оцінюють, що до 2024 року частка Ірану в глобальному хешрейті біткоїнів зменшиться до приблизно 3,1%.

Політика від відкриття до звуження

Уряд Ірану на протязі часу змінював своє ставлення до криптоактивів, регуляторна політика пройшла шлях від раннього відкриття до поступового посилення.

З 2018 року Іран офіційно визнав видобуток цифрових валют законною індустрією, щоб регулювати вже поширений бізнес гірничодобування. Уряд прийняв заходи, які вимагають від ліцензованих майнерів використовувати ефективне обладнання, а також дозволяє продавати добуті активи лише за певною ціною центральному банку, сплачуючи за електроенергію за експортною ціною. Низькі ціни на електроенергію привабили іноземних майнерів, у тому числі з Китаю, інвестувати в видобуток у Ірані.

У 2020 році «придорожній майнінговий пул», який ненадовго увійшов до п'ятірки найкращих у світі, є представником китайських майнерів, які їдуть до Ірану за золотом. Є повідомлення про ексклюзивні інтерв'ю з партнерами майнінг-пулу, які займаються іранським судноплавством, які переробили десятки тисяч майнінгових установок за ціною брухту у шахтарів, які ніколи не відкривали канали до Ірану, і покладалися на свої місцеві зв'язки для створення найбільшої відповідної шахти в Ірані.

Однак така модель "енергетичного обміну монет" швидко загострила напругу в енергетичній системі. У травні 2021 року, після рідкісного літнього великого відключення електроенергії, президент Хасан Рухані оголосив про тимчасову заборону на всі види діяльності з видобутку криптоактивів на чотири місяці, до вересня того ж року, щоб зменшити навантаження на електромережу. Офіційні дані свідчать, що легальні шахти споживають близько 300 мільйонів кіловат-годин електроенергії, тоді як нелегальні шахти, що працюють без дозволу, споживають до 2 мільярдів кіловат-годин, що серйозно впливає на електропостачання для населення. Після цього, під час пікових навантажень влітку, уряд неодноразово закривав деякі шахти на короткий термін, щоб забезпечити постачання електроенергії для населення.

У сфері регулювання торгівлі Центральний банк Ірану ще в 2020 році заборонив особам використовувати іноземні видобуті цифрові валюти для торгівлі в країні, посиливши контроль за обігом криптоактивів. Після 2022 року іранські регулятори посилили обмеження на рекламу криптоактивів та продажі майнінгового обладнання. У грудні 2024 року іранські офіційні особи видали наказ про заборону просування крипто-майнінгового обладнання та відповідних навчальних курсів в Інтернеті, а також вимагали від основних електронних комерційних платформ зняти відповідні рекламні матеріали. В тому ж місяці енергетичний регулятор також оголосив, що незаконний майнінг буде підлягати юридичній відповідальності.

Ці заходи також вимагають, щоб легальні копальні могли працювати лише за наявності достатнього електропостачання, а в неробочий час їм заборонено використовувати електрику. Це свідчить про те, що з поширенням майнінгових машин зростають проблеми з електроспоживанням та безпекою, тому уряд запровадив більш суворий контроль над видобувною галуззю. Наприкінці 2024 року акцент регулювання буде перенесено на самі крипто交易. Центральний банк Ірану у грудні 2024 року запровадив нові правила, намагаючись заблокувати обмін криптоактивів на ріали на сайтах всередині країни. У січні 2025 року знову було представлено урядовий торговий інтерфейс, що вимагає від усіх національних бірж підключитися до системи регулювання через цей канал, щоб полегшити моніторинг особистої інформації користувачів та обігу коштів.

У лютому 2025 року офіційні особи Ірану навіть оголосили про заборону на публікацію реклами криптоактивів на будь-яких платформах і в будь-яких випадках. Невдовзі, після хакерської атаки Nobitex у червні, Центральний банк Ірану ще більше посилив контроль над криптообігом: за даними аналітичних компаній, уряд Ірану встановив, що місцеві криптоплатформи можуть працювати лише з 10:00 до 20:00 (так званий "комендантська година для криптообігу"), щоб підвищити ефективність регулювання та обмежити витік капіталу. Різноманітні обмежувальні заходи з'являються один за одним, що певною мірою відображає баланс між сприянням інноваціям і забезпеченням фінансової безпеки, який намагаються підтримувати влади.

Криптоактиви та ісламські вчення

Як ісламська республіка, Іран, просуваючи розвиток криптоактивів, також повинен враховувати норми ісламського права. Ісламські вчення забороняють усі форми лихварства та азартних ігор, а торгівля криптоактивами через свою волатильність та певну спекулятивну природу викликала сумніви у деяких консерваторів.

Верховний лідер Ірану Хаменеї має відносно відкриту позицію щодо цього. У 2021 році він чітко зазначив, що купівля та продаж, а також виробництво криптоактивів "мають відповідати законам та правилам Ісламської Республіки Іран" і не вважаються автоматично такими, що суперечать ісламському вченню. Іншими словами, поки уряд дозволяє, операції з цифровими монетами, що здійснюються відповідно до правил, не є "незаконними". Крім того, Хаменеї також закликав релігійні кола висловлювати думки щодо нових соціальних проблем, включаючи криптоактиви, щоб підтримувати актуальність ісламського права.

Однак думки різних релігійних вчених не зовсім узгоджені. Відомий іранський шиїтський великий аятолла Makarem Shirazi займає обережну позицію. Він вважає, що криптоактиви, такі як біткоїн, мають "багато невизначеностей", наприклад, відсутність державної підтримки, легкість у зловживаннях тощо, тому їхні угоди не відповідають вимогам ісламського права. Інші релігійні лідери закликають віруючих дотримуватися тлумачення релігійних норм, які мають більший досвід, у ситуаціях з невизначеним законодавством.

Офіційний Іран, хоча й не вважає криптоактиви чітким релігійним табу, проте в практичному застосуванні наголошує на необхідності дотримання національних законів та регуляторних рамок, щоб уникнути надмірної спекулятивної діяльності. Така позиція певною мірою врівноважує протиріччя між ісламським вченням та сучасною економічною практикою.

У умовах численних економічних невизначеностей криптоактиви все ще привертають увагу великої кількості молоді та працівників технологічної сфери в Ірані. Аналіз показує, що з розвитком інформаційних технологій, поширенням смартфонів та поступовим відкриттям Ірану для зовнішнього зв'язку, поріг участі звичайних громадян у торгівлі цифровими монетами знижується.

Одним із найяскравіших випадків є те, що влітку 2024 року гра «Хом'як швидкий удар» на соціальних платформах, що набула популярності в Ірані, викликала осуд політиків. У той час речник Національного центру кіберпростору Ірану надіслав попередження, зазначивши, що нещодавно прочитав велику кількість обговорень іранських користувачів у багатьох супер-групах та стверджуючи, що використання ігор для шахрайського видобутку криптоактивів стало розсадником злочинності серед хакерів.

Ця суперечка також привернула увагу релігійних кіл, відомий шиїтський вчений описав криптоактиви як "джерело багатьох недоліків" і закликав людей уникати ігор, пов'язаних з біткоїном, таких як Hamster Kombat.

Участь у криптоактивах супроводжується ризиками. Звіти вказують, що низький рівень знань про шифрування в Ірані став пасткою для злочинців: випадки шахрайства з'являються один за іншим, багато інвесторів зазнали великих втрат через сліпе слідування моді. Анонімні угоди на чорному ринку також ставлять під загрозу контроль. Додатково, сама ринкова волатильність є значною, а відсутність зрілого правового захисту змушує деякі сім'ї в Ірані з обережністю або навіть у спостережному режимі ставитися до таких активів.

В цілому, незважаючи на те, що Криптоактиви в Ірані поступово отримують ширше визнання, дискусії щодо їхньої легітимності, безпеки та етичності продовжуються. Сьогодні, на фоні значних обмежень в інтернеті з боку іранського уряду, а також періодичних перебоїв у мережі в кількох регіонах, для звичайних громадян перспективи розвитку ринку криптовалют, можливо, вже не мають значення в контексті реальних труднощів війни та виживання країни.